2008-09-14

МАНДРІВКА У КАРПАТИ

З 11 по 13 вересня група ЛГ-33 разом викладачами Семенцем В.В. і Карпенком О.І., а також своїм класним керівником Литвиненком О.М. відвідали Національний природний парк «Сколівські Бескиди», який знаходиться в Карпатах неподалік м. Сколе у Львівській області.

Це особливе місце, край мальовничих середньогірських ландшафтів, унікальних у Європі дрімучих букових пралісів 170-180-річного віку, крутих схилів і диких звірів, де в лютому 1999 року на площі 35 684 га і було створено парк. Розташований НПП «Сколівські Бескиди» у межах гірського масиву Східних Бескидів (Західні Бескиди - на території сусідньої Польщі), які є північно-західною частиною витягнутого вздовж головної осі Українських Карпат одного із пасом цих гір - Зовнішніх або Скибових Карпат. (Власне, самі Східні Бескиди включають гірські ландшафти (Верхньодністровських і Сколівських Бескидів. На території останніх і розміщений національний парк. Найвищою гірською вершиною НПП «Сколівські Бескиди» є гора Парашка (1268 м) - яку відвідали студенти коледжу, витративши на це близько 5 годин!

Ще 10-15 хвилин - і виходимо до хреста, встановленого у 1999 році місцевою молоддю на вершині Парашки. Буквально кроків за 70-80 перед нею маємо можливість отримати відповідь на запитання: звідки у гори така назва? На здоровенному камені - мармурова табличка, яка гласить, що «у 1015 році тут була вбита і похована донька древлянського князя Святослава Параскевія», і з того часу гора носить її ім'я.

Що видно з вершини Парашки? Передусім, впадає в очі величезний, шириною понад 15 км, пояс лісів, які тягнуться від долини ріки Стрий між Туркою і Яворою аж до західних Горганів за Свічею. На північному заході бачимо нетрі Громового лісу у верхів'ях річки Брички, яка впадає до Стрия в Крушельниці. Також добре видно долину Стрия з його допливами, села Синевідсько, Корчин, Крушельницю, з дальших сіл - Ямельницю і Урич, з відомою групою скель - старовинним замком Тустань. На півдні лежать долина річки Бутивлі і село Коростів, а далі за нею - слабо заліснені гори в околиці Тухлі і Славська.

Сколівські Бескиди... «Щось таємниче, казкове і водночас ніжне приємне і ласкаве відчувається у цьому топонімі назві гірського краю, якого Бог обдарував природою надзвичайної краси і благодаті. Вишукана естетична цінність бескидських ландшафтів етнографічна специфіка бойківського краю, гостинність місцевих жителів забезпечують високий рекреаційний потенціал парку. Таємничі чари вікових величних лісів, безмежні панорами гір на фоні синього неба, численні гірські потоки прозорої води, напоєне медовими пахощами квітів повітря і цілющі мінеральні джерела, смарагдові полонини приваблюють, зачаровують і дають відпочинок.  Тут бував Іван Якович Франко, гірські стежки пам'ятають опришків...

Це край талановитих народних умільців, самобутні вироби яких (різьблені дерев'яні речі, вишивки, килими, намиста, кераміка, предмети одягу) цінуються далеко за межами Карпат.

Наш гід, єгер Володимир, який працює на цій посаді вже 27 років розповідав про історію самої назви гір. Назву «Бескиди» дехто пов'язує з племенем якихось «бессів», що жили тут, або, за іншою версією, з грецьким словом, що означає «пасовисько, полонина» Можливо, вірогідніше друге... Втім, Бескиди споконвіку були прабатьківщиною нашої української народності - бойків (між ріками Сяном і Лімницею). Пам'ятаймо також, що І. Франко - славетний бойко!

Та повернімось до чарівної природи «Сколівських Бескидів», їхнім багатющим біотичним різноманіттям. Гляньте лиш - яке тут різнобарв'я рослин!.. Одних занесених до Червоної книги України маємо понад 50 видів. Так, ранньою весною з-під снігу з'являються суцільні фіолетові килими з квітів шафрана Гейфеля, трохи пізніш зацвітають відомий нам з дитинства підсніжник білосніжний, чи звичайний, білоцвіт весняний... У травні в Бескидах цвітуть орхідеї - билинець довгорогий, чи комарниковий, зозулинець салепів, пальчатокорінник травневий. Цвіте на кінець весни всім знайома цибуля ведмежа (черемша), тендітна і красива лунарія оживаюча зі світло-ліловими, білими або фіолетовими квіточками, а також - отруйна! - з родини пасльонових - скополія карніолійська. Влітку зір милує арніка гірська, астранція велика, любка дволиста, лілія лісова, зозулині сльози серцелисті... В темнохвойних лісах росте баранець звичайний. Восени на луках з'являються лілові квіти пізньоцвіту осіннього... З одного боку, все це добре, та з другого - усі ці рослини у Червоній книзі!

Різноманітний і видовий склад фауни. Тут можна натрапити на оленя лісового, дику свиню, куну - лісову і кам'яну, ведмедя бурого у межах національного парку їх аж 24!). З рідкісних видів водиться борсук, горностай, кіт лісовий, рись (виявлено 19 особин). У 1965 році з Біловезької Пущі сюди завезено 10 зубрів, які добре прижилися і мають потомство. Зазвичай багате пташине царство - тетеруки (з їхнім весняним бурмотінням), орябок, дятли зелений і трипалий, шишкар ялиновий, плиска гірська, щеврик, гірський, беркут, шуліка рудий, сова сіра, сокіл-сапсан, а також занесені до Червоної книги України - глушець, підорлик малий, сорокопуд сірий і навіть суто поліський «житель» - лелека чорний.

Для ближчого і повнішого ознайомлення з територією Національного природного парку «Сколівські Бескиди» ми здійснили мандрівки двома еколого-пізнавальними стежками. Це свого роду «світлини» у природу національного парку. Одним із найцікавіших об'єктів є долина річки Кам 'янка, правої притоку річки Опір, до якої, власне, ми й вирушили.

Еколого-пізнавальна стежка «Долина річки, Кам’янка» розпочинається від автобусної зупинки «Дубина», поряд з якою розкинувся дубовий гай віком за 100 років. Далі маршрут іде до мосту через річку Опір. На мосту ми зупинилися і помилувалися чудовою панорамою долини Опора. З лівого боку видно гирло р. Кам'янка. Відразу за мостом, наліво, - дорога на турбазу «Карпати», а в кількох десятках метрів, прямо, - контрольно-пропускний пункт НПП «Сколівські Бескиди».

Маршрут продовжується уздовж р. Кам'янка в напрямку мальовничого водоспаду. Вище по руслу є ще декілька водоспадів, але цей - найкрасивіший. Тут вода широкою завісою спадає з шестиметрової висоти. Величезні брили пісковику, що в хаотичному безладді нагромадились у руслі, «дикі» прямовисні скелі на лівобережжі, за які чіпляються корінням ялиці та смереки, справляють незабутнє враження. У сонячні дні над водоспадом грає веселка.

Приблизно за півкілометра від водоспаду, вліво, стежка підіймалася стрімким схилом до унікального об'єкта - урочища Журавлиного. Тут, на оліготрофному (верховому, бідному на підземне живлення) глибокому сфагновому торфовищі, росте (що Ви думаєте?) тайговий мешканець - «північний виноград» - журавлина болотна (рос. - клюква), а також бобівник трилистий, росичка круглолиста, очерет звичайний та ін.

Далі ми пройшли крізь штучно створений водоспад, зімкнуте 40-50-річне ялицеве насадження та біля джерела «залізної води», котре витікає з розщілини між каменями. Через значний вміст окислів заліза джерельна вода має специфічне червоне забарвлення.

Після джерела стежка повертає праворуч та переходить через потік. Тут починається урочище Бучина (яке й дало назву стежці) з великою ландшафтною поляною. За поляною стежка заходить у смерекове насадження, на узліссі якого влаштовані полянки для відпочинку, з місцями для вогнищ. Закінчується стежка біля ялицевого лісу віком понад 100 років.

Студенти із величезним задоволенням відвідали визначні місця парку. З захопленням слухали розповіді наших гідів – працівників парку, Миколи та Володимира. Відпочиваючи ми зарядилися позитивною енергією Карпат, - ці спогади запам'ятаємо на все життя!

Виражаємо подяку директору коледжа Роману Сендзюку та заступнику директора з наукової роботи НПП «Сколівські Бескиди» Василю Приндаку за допомогу в організації мандрівки.

 Олександр Литвиненко, класний керівник групи ЛГ-33,

викладач фахових дисциплін;

фото – учасників мандрівки

Наші контакти

  • (05361)7-73-08
  • (05361)6-22-62
  •   +38 050 788 87 70
  • 37503 м. Лубни Полтавської області, вул. Тернівська, 21
  • listcolledg@ukr.net
  • listcolledg@gmail.com

Спостерігайте за нашою активністю у соціальних мережах та будьте в курсі всіх подій у нашому навчальному закладі!

Статистика сайту

Кількість переглядів сайту сьогодні: 919
Відвідувачів сьогодні: 140
Відвідувачів за весь час (з 15.11.2021 року): 64265