У 1952 році з ініціативи Василя Дем'яновича Байтали, з іменем якого нерозривно пов’язаний процес становлення навчального закладу, було закладено дендропарк технікуму, де зосереджені експериментальні культури, що не мають собі аналогів. Дендропарк став окрасою Посульського краю, предметом особливої гордості педагогічного та учнівського колективу навчального закладу.
Робота розпочалася зі створення оперативного штабу, розгляду і затвердження проекту майбутнього дендропарку. Було прийнято рішення всю територію розбити на квартали, і в кожному з них посадити рекомендовані в ті часи типи змішування деревних і чагарникових порід. На околиці створити лісовий розсадник, плодовоматочний сад та горіхову плантацію.
Була внесена пропозиція «ввести в проект елемент ідейності» – в центрі зробити велику п’ятикутну зірку, де розмістити екзотичні дерева і чагарники. Хтось нерішуче заперечив, що зірка може бути видна лише з літака, але проти зірки в той час виступати було ризиковано.
«Коли, – пригадував В.Д. Байтала, – я показав наш проект дендропарку в лісогосподарському інституті міста Києва, всі сміялись, бо вони тільки на догляд свого вузівського дендропарку витрачали щороку по 60 тисяч карбованців, а ми хотіли створити ще більший дендропарк практично з нічого».
Не обійшлося і без «місцевої опозиції». На зустріч з педколективом перший секретар міському партії Д.В. Хейло зазначив: «Добре діло задумали, дякую, скоро всі жителі міста відпочиватимуть у вашому дендропарку. А у нас кляузи, що ви там в технікумі хочете орну землю переводити. Працюйте, поки сили молодецькі, бажаю успіхів».
Та залишалось нерозв’язаним ще одне дуже важливе питання: «Що сіяти? Що садити? Де взяти і за які кошти придбати садивний матеріал? Адже площа виділена під дендропарк чимала – 35 гектарів». І почали писати листи-звернення і до директора Інституту лісівництва АН УРСР Петра Степановича Погребняка, директора Ботанічного саду АН УРСР, академіка Миколи Миколайовича Гришка, у Ботанічний сад ім. Фоміна, у державні заповідники та лісогосподарські підприємства.
Збереглися спогади викладача лісових культур Олександра Миколайовича Калініна: «Незабаром відгукнувся Ботанічний сад АН УРСР (лист від 26.12.1951 № 3387). Відповідь доброзичлива. Вони мають великий вибір... біля трьохсот видів сіянців і насіння... У січні їду в Київ. Академік Микола Миколайович Гришко виявився приємним співрозмовником. Його чорні очі й циганські вуса, живий погляд налаштували на ділову розмову. Поцікавився проектом, посміхнувся: «А ви його зробите?..» Коли мені показали списки садивного матеріалу, який у них був - розбіглися очі - чи не сон це? А коли бухгалтер і я підрахували кошти, мене охопив жах - кілька десятків тисяч карбованців (а я міг розраховувати на шість тисяч). Я знову пішов до Миколи Миколайовича і відверто розповів йому про це. «А скільки ви зможете заплатити?» – Тисячі чотири. Він поправив вуса, посміхнувся і з гумором: «Ні по-вашому, ні по-нашому... перераховуйте п’ять тисяч і по руках». І на тому ж рахунку на весь листок зробив підпис...»
Великий асортимент садивного матеріалу для дендропарку було завезено викладачем дендрології Марією Ксенофонтівною Демченко із Ботанічного саду ім. Фоміна.
Ось що згадує про початок робіт В. Д. Байтала у своїй книзі «Лісівничі перехрестя» (Харків: Прапор, 2005 р.): «Навесні 1952 закладався дендропарк технікуму на площі 35 гектарів. При цьому ніхто не заважав. Бо завчасно кабінетом лісокультур (Олександр Калінін) і дендрології (Марія Попова) була опрацьована легенда, складені схеми змішування деревних порід у культурах (одних дубових понад 25 варіантів) і садіння іноземних дерев. А кабінетом геодезії (Я. Луценко) разом зі студентами (практикантами) абрис (легенду) винесено в натуру. Сотні людей працювали і кожен мав конкретне завдання».
Проектом передбачалось 43 типи змішування лісових культур: 14 дубових, 2 дубово-ясеневих, дубово-сосновий, сосновий, 3 модринових, 3 оксамитнику (бархату) амурського, оксамитник з модриною, тополевий, березово-тополевий, 2 ялиново-модринових, 2 горіха грецького, дуб звичайний з червоним, дуб з ялиною, ялина з сосною…
У центрі парку, насадження повинні бути розміщені у вигляді п'ятикутної зірки, загальною площею 2,5 гектари, де було висаджено 300 видів екзотів деревних та чагарникових порід. У кожному з п'яти секторів підбиралися породи з різних частин світу: один сектор представлений видами східної флори, в іншому - представники Криму й Кавказу. Решта території парку була розбита на квартали. Між кварталами насаджувалися алеї з різних деревних порід: березова, каштанова, модринова, дубова та інші.
Навчальні групи розподілені на бригади, ланки, було визначено відповідальних, кожен підрозділ одержав конкретне завдання. Викладач ґрунтознавства З.Ю. Москаленко підготувала карту ґрунтів, геодезист Яків Петрович Луценко переніс проект на натуру. Посильну допомогу надавали викладачі З.Ю. Москаленко, Іван Іванович Радченко, Іван Ілліч Земцов, Микола Костянтинович Контур, Таїсія Колодочка (Андресюк), та багато інших.
Протягом 1951-1952 років дендропарк було створено.
У 1964 році до 150-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у західній частині дендропарку було створено пам'ятні посадки, куди увійшли цілий ряд аборигенних та екзотичних дерев і кущів.
У 1972 році парк Лубенського лісового технікуму включено до складу природно-заповідної мережі Полтавської області, йому надано статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення (рішення облвиконкому № 242 від 20.06.72 р.).
І весь цей час, починаючи з далеких п’ятидесятих років і до 1995 року опікувалась дендропарком Марія Ксенофонтівна Демченко, на плечах якої до останніх днів роботи в технікумі лежала місія по збереженню, догляду, доповненню та реконструкції окремих ділянок, і робила вона це завжди старанно і з любов’ю. З її легкої руки для охорони дендропарку у штатний розклад було внесено посаду лісника. Тринадцять років на цій посаді працювала не байдужа до природи, відповідальна людина – М.Г.Гиренко. Із 1995 до 1998 року опікувалася дендропарком викладач лісівництва Валентина Андріївна Гордієвська.
Сьогодні, через багато років, викладач Світлана Олександрівна Лавринович, безпосередня учасниця робіт по закладенню дендропарку, на той час студентка технікуму, зазначає: «Це вже ліс, створений працею мого покоління, мрійниками і романтиками. Скільки в ньому чарівності й привабливої краси! Тут гарно в будь-яку пору року: і взимку, коли білими засніженими алеями гуляє вітер, а ажурні берізки і монументальні ялини вдяглися в сріблясто-біле вбрання та іній, і навесні, коли пробуджується природа, бруньки на деревах ось-ось бризнуть смарагдовою зеленню листя і потім дерева блиснуть пишними кронами; і восени, коли парк зодягається в золотисто-пурпуровий одяг…»
У 2007 році за клопотанням колективу навчального закладу та підтримки Державного комітету лісового господарства України, рішенням п’ятнадцятої сесії п'ятого скликання Лубенської міської ради від 17.04.2007 р. дендропарку Лубенського лісотехнічного коледжу присвоєно ім'я його засновника - Василя Дем'яновича Байтали, а на фасаді головного навчального корпусу встановлена пам’ятна дошка на честь В. Д. Байтали.
Минуло багато років і з маленьких дубочків і берізок виросли статні нелині-дуби та золотокосі красуні берези.…
На даний час відповідальною за дендропарк з 1998 року є викладач дендрології Тамара Іваніівна Тимошенко та лісник Віталій Миколайович Кононенко.
Сьогодні наш парк - справжня скарбниця дендрофлори, природна лабораторія навчальної бази коледжу, місце для відпочинку лубенців. Тут молодшому поколінню лісівників подається наочний матеріал із біології, ботаніки, дендрології, лісівництва, лісових культур.
Головна увага студентів коледжу акцентується на безпосередньому вивченні й спостереженні рослинного світу, на високій культурі спілкування з природою, громадській відповідальності за її збереження.
На території парку активно проводиться науково-дослідна робота: студенти проходять навчальну практику з лісових культур (викладачі Тетяна Іванівна Шинкарьова, Ангеліна Станіславівна Чичул), дендрології (Тамара Іванівна Тимошенко), ґрунтознавства (викладач Василь Іванович Гонтар), лісозахисту (викладач Вікторія Анатоліївна Сендзюк), геодезії (викладачі Віктор Васильвович Семенець та Володимир Васильович Рева), лісівництва (викладач Валентина Андріївна Гордієвська), лісової таксації (викладачі Роман Васильович Сендзюк та Олександр Миколайович Литвиненко), лісокористування (викладач Олександр Іванович Ковальчук).
На даний час у дендропарку зростає понад 100 видів форм, сортів дерев і кущів. Основу насаджень створює патріарх лісів - дуб (27 варіантів змішування). Поряд із дубом звичайним алеї, утворені дубом червоним (Північна Америка). Зростають у дендропарку клени (гостролистий, татарський, французький, Гіннала (прирічковий), польовий, явір, ясенелистий), липи (повстиста, серцелиста, маньчжурська, широколиста), ліщина деревовидна і звичайна, в'яз дрібнолистий, груша усурійська, яблуня ягідна, дуб болотяний. Прикрашають дендропарк такі рослини як оксамитник (бархат) амурський, катальпа бузколиста, береза даурська, модрина європейська, каркас західний, карія овальна, карія семилиста, горіхи чорний, сірий та маньчжурський. Гармонійно доповнюють красу парку кущі: горобинник горобинолистий, секуринега кущиста, пухироплідник калинолистий, барбарис звичайний, аморфа чагарникова, міхурник звичайний, скумпія звичайна, кизильник блискучий, черемха звичайна, дейція шорстка та багато інших видів.
У даний час у дендропарку проводяться наступні роботи:
- формування стовбурів дерев уздовж квартальних просік;
- оптимізація насаджень у кварталі № 11, де були видалені гібридні тополі, вражені омелою і серцевинною гниллю. На ділянках указаного та кварталу № 62 висаджено саджанці ясена звичайного, берези повислої, липи серцелистої, клена гостролистого, дуба червоного, горобини звичайної, горіха грецького, кущів черемхи звичайної, скумпії шкірястої, золотого дощу звичайного ;
- по центральній алеї дендропарку та у кварталі № 57 встановлено аншлаги з інформацією про бережливе ставлення до природи;
- обладнано 6 рекреаційних куточків;
- проведена вибіркова санітарна рубка вражених хворобами, сухостійних, суховершинних дерев;
- при виконанні санітарної рубки в різних кварталах дендропарку (кв. 59, 56, 29, 11, 22) із залишених пнів студентами вирізані фігури грибків;
- на схилі біля ставу висаджено два ряди з гледичії триколючкової, завезеної із дендропарку "Криворудський";
- у кварталах дендропарку після санітарної рубки оновлено насадження цінними породами та красиво квітучими кущами (дейція, сортовий бузок, півонія деревовидна, вейгела та ін.), подарованими співробітником Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка, випускником Лубенського лісового технікуму, кандидатом біологічних наук В. Д. Горбом;
- біля центрального входу та в центрі дендропарку створено кам'яні гірки;
- проведено поквартальну інвентаризацію та створено зведену відомість складу й кількості дерев дендропарку. Встановлено, що в дендропарку зростає близько 13 тисяч деревних рослин (понад 100 видів);
- ведеться роз'яснювальна робота з мешканцями прилеглого мікрорайону, відпочиваючими про дотримання правил поведінки та бережливого ставлення до рослин.
Жодна зустріч студентів-випускників не обходиться без прогулянок знайомими стежинами дендропарку.
За дендропарком здійснюється постійний догляд. Кожна із навчальних груп коледжу має закріплені за нею паркові квартали. У коледжі стало доброю традицією проведення днів дендропарку, під час яких прибираються квартальні просіки, обпилюються сухі гілки, викошується підріст. В догляді за дендропарком безпосередню участь приймають викладачі та співробітники коледжу.
Ми пишаємося, що наш дендропарк є справжньою науковою лабораторією для студентів коледжу, а для місцевих жителів - чудовою зоною відпочинку, куди можна прийти після роботи і послухати шум дерев, спів птахів, побути наодинці з природою і відкрити для себе її таємниці під кронами дерев.
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати старовинне місто Лубни у Посуллі, здійснити екскурсію стежинами ювілейного дендропарку, а молодь , не байдужу до краси рідного краю - навчатися в Лубенському лісотехнічному коледжі.