Сьогодні минає 300 років від дня народження українського генія, що набагато років випередив час, Григорія Савича Сковороди.
Козацький син Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 року в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині.
Початкова школа, Києво-Могилянська академія, вивчення багатьох іноземних мов поклали початок його освітньої подорожі, яка продовжилася за кордоном: Прага, Відень, Братислава, Будапешт, Галле.
Згодом Григорій Савич повернувся в Україну й почав викладати в Переяславському та Харківському колегіумах давньогрецьку мову, піїтику й етику. Саме тоді й започаткувалися засади його філософії, яка полягала насамперед у самовдосконаленні: «Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську».
Та на середині свого життя Сковорода пережив глибоку світоглядну кризу й у 47 років він нарешті залишив службу. Упродовж наступної чверті століття мандрував Слобожанщиною, подовгу гостюючи у маєтках своїх численних друзів.
Бандура та кобза, скрипка та флейта, на яких він вправно грав, наповнювали музикою життя Григорія Савича. Численні переклади Цицерона, Плутарха, Горація та Овідія, пісні, канти, псалми, вірші, байки, притчі, філософські трактати й діалоги цензура не дозволяла друкувати, бо вважала погляди Сковороди єретичними, тож вони поширювалися у списках.
9 листопада 1794, осіннього недільного ранку в селі Іванівка на Харківщині пішов у засвіти український філософ-містик, богослов, поет, педагог, композитор літургійної музики Григорій Савич Сковорода. На своєму надгробку філософ заповів вибити слова: «Світ ловив мене, та не впіймав».
Але мандрує світом його любов, яку він сіяв між людей, та мудрість! Наскільки глибокими були думки й благодатною філософія. А крилаті вислови Григорія Савича є порадами, вартими уваги сучасників. Ще більше висловів можна переглянути на сторінці Освіта.ua.
У бібліотеці коледжу працює виставка літератури про мандрівного філософа:
Світлана КОРНІЄНКО, викладач української мови та літератури;
фото - Лариси ІЛАЩУК
Використано картини художників Віктора Ковтуна та Ольги Гайдамаки
та фотоколаж зі сторінки Педагогічного музею України
