ГОЛОДОМОР. ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. НЕ МАЄМО ПРАВА ЗАБУТИ...
Вшановуючи минуле, будуємо майбутнє.
«… повернення до потреби пам’яті, до потреби знання свого минулого, але насамперед – до милосердя, до християнського виміру відчуття людини. Це має бути щоденною пам’яттю – так, як кожна людина має потребу час від часу іти на могилу своїх рідних, згадати їх»
Оксана Пахльовська
Цими вихідними по всій Україні пройдуть скорботні заходи, присвячені Дню пам'яті жертв геноциду українського народу - Голодоморів 1921-1923, 1932-33 та 1946-1947 років. Вшануймо ж пам'ять мільйонів українців, заморених голодом совєцьким режимом!
Одні лише спогади і жалоба за загиблими у страшних муках нашими співвітчизниками мали б назавжди відвернути нас як від комуністичної ідеології, так і від будь-якої форми дружби та інтеграції з братами-росіянами, які штучно влаштували голод на родючій Українській землі.
Люди не спроможні щось змінити в минулому, але в змозі дати йому об'єктивну оцінку, а також винести з того уроки і запобігти поверненню гірких і драматичних сторінок історії. Всебічні, правдиві знання допоможуть уникнути подібних катастроф у майбутньому. Головне - не допустити цього у теперішньому суспільстві. Це стане найбільшим вшануванням пам'яті жертв страшної трагедії.
Дуже шкода, що ми, українці, не зрозуміли це раніше, у ті часи, коли лише здобули Незалежність. Якби відразу викинули геть на помийницю комуністичне сміття (включаючи комсомольських активістів, які нині в нас є олігархами та політиками), якби відразу почали готуватися до можливої агресії з боку Росії, зокрема у Криму, то історичний шлях нової незалежної України був би інакшим.
Олександр Литвиненко, викладач фахових дисциплін, адміністратор сайту