Про підсумки візиту до Швеції...
З 19 лютого по 20 березня 2010 року делегація нашого коледжу у складі викладача спецдисциплін Олександра Литвиненка та студентів ІІІ курсу Костенка Андрія і Мисника Андрія перебувала у Швеції як учасники міжнародної програми, де приймала участь в навчальному курсі «Інфраструктура для сталого лісокористування та лісоуправління».
Перебуваючи в Школі підготовки лісових інженерів, на запрошення професора менеджменту лісових і природних ресурсів Пера Ангельстама та доцента Маріне Елбакідзе, кожен з учасників підготував власний проект в контексті сталого лісокористування, а також здав іспит з даного курсу.
Школа підготовки лісових інженерів, яка входить у структуру факультету лісових наук Шведського університету сільськогосподарських наук, знаходиться у містечку Скіннскаттеберг, що за 180 км на північ від Стокгольма. Це державний заклад, навчання в якому безкоштовне, але студенти стипендії не отримують. Тому вони мусять самі собі заробляти на прожиття. Середній вік студента – 25-27 років, наймолодшим студентам було по 18, найстаршому – 40 років. Це пояснюється тим, що після 12-річного курсу навчання в середній школі, де випускники одержують і професію, вони працюють, заробляючи на подальше навчання. Частина студентів після занять (дві-три пари в день) теж працює, є серед них і власники лісу. Застосовується популярна в європейських країнах кредитно-модульна система навчання. Особливість полягає в тому, що за рік навчання (а тут трирічний термін) студент освоює лише 8 - 10 дисциплін та ще кілька за вибором. До того ж практично відсутній звичний для нас розклад, оскільки поділені на кредити предмети викладаються цільно і почергово, а не впереміш, як у нас. Після лекцій і практичних занять складаються заліки та іспити, і студенти переходять до наступного предмета, використовуючи базові знання раніше вивчених дисциплін і повністю зосереджуються на новому матеріалі.
Надзвичайно високим є рівень інформаційного забезпечення навчального процесу. Крім звичних комп’ютерів, кабінети оснащені інтерактивними дошками, мультимедійними центрами, сучасною розмножувальною технікою. Наприклад, студент взявши в бібліотеці підручник на електронному носії, може його самостійно роздрукувати та ще й зшити у палітурку. Доступ до комп’ютерної бази цілодобово вільний (студенти мають ключі від Школи). Основний метод навчання - самостійне опрацювання. Викладач, як консультант, подає електронний варіант конспекту і рекомендує додаткову літературу на таких же носіях. Завдяки технічним засобам навчання річне педагогічне навантаження викладача становить близько 400 годин при зарплаті 4 тисячі євро, в той час як у нас - 720, про зарплату годі й говорити…
Загалом, хоча шведська система навчання суттєво відрізняється від української, кінцеві результати приблизно однакові. За рівнем підготовки наші викладачі та студенти виглядають дуже пристойно. Я сказав би навіть, що наші студенти мають більш різнобічну підготовку, як шведські. В Швеції гуманітарний цикл присутній тільки в середній школі, а в коледжах, університетах виключно професійна підготовка. І тут наші студенти не відстають. Інша річ – іноземні мови. В цьому напрямку нам потрібно працювати, причому швидко і цілеспрямовано.
Довелося нам побувати і в шведських лісах, спостерігаючи за лісозаготівлею. Однією з особливостей технології лісозаготівельних робіт є використання багатоопераційних машин – харвестерів (лісових комбайнів), які здатні виконувати ряд операцій: звалювання дерев, обрізування гілок, вимірювання довжини та діаметру (відповідно з автоматичним визначенням об’єму) та розкряжування і укладання в пачки. Всі ці операції виконує лише одна людина – оператор харвестера. А вже збір пакетів сортиментів і доставка їх на верхні склади здійснюються спеціальними сортиментовозами – форвардерами.
Поїздка виявилася дуже корисною, ми змогли вивчити і порівняти освітній процес в нашому закладі і у шведських колег, а також проаналізувати процес ведення лісового господарства в Швеції.
Олександр Литвиненко, викладач спецдисциплін;
фото - автора