ВІА «ПОРИ РОКУ» ТА ЖІНОЧИЙ ВОКАЛЬНИЙ АНСАМБЛЬ «СУЦВІТТЯ»: НА КРИЛАХ ТВОРЧОСТІ ЧЕРЕЗ СТОЛІТТЯ

Вокально-інструментальний ансамбль «Пори року» та жіночий вокальний ансамбль «Суцвіття», активними учасниками яких є студенти Лубенського лісотехнічного коледжу.

Впізнай себе... Лубенський лісотехнічний коледж підготував відеоролик - спогади за 45 років, найкращих студентських років своїх учнів і студентів та запрошує випускників шкіл приєднатися до нашого дружнього колективу та створити власну історію...

{videobox}

Робота над відеороликом - Сергій Бас та Віктор Карпець

Лубенський лісотехнічний коледж має вагомі здобутки не лише у навчанні, а й у царині творчості. Важко уявити, але навчальний заклад працює в трьох століттях! У минулому та сьогоденні творче зростання його студентів та викладачів тісно пов’язане з художньою самодіяльністю. Душевна пісня чи вірш, танок чи гра на музичних інструментах завжди додавали наснаги у нелегких життєвих випробуваннях, які випали на долю колективу…

Славні традиції шанування культури рідної землі зародилися серед учнівської молоді ще в Лубенській нижчій сільськогосподарській школі, яка стояла біля витоків навчального закладу. Ось як згадував про ті часи син першого директора хліборобської школи (так наприкінці 19-го століття її називали в народі) Георгія Крата Павло: «У нас, у Хліборобській школі, учні мали чудові голоси і любили співати. Було між ними і кілька таких, що були диригентами. Співали тільки українські пісні. І як співали! Пани з города з’їздилися, щоб послухати… Як стане, бувало, наш хор учнів зо сорок та як гримнуть «Засвистали козаченьки», або «Ой у лузі та ще й по березі», або «Закувала та сива зозуля», то хай усі опери у світі зі своїм закучерявленим співом сховаються. Там штучність, а тут жива краса  української душі…»

У Лубенській сільськогосподарській школі на початку ХХстоліття був невеликий учнівський хоровий колектив, молодь брала участь у театралізованих постановках за мотивами літературних творів

У середині 1920-х років у непростих соціально-політичних та економічних умовах навчальний заклад провадив активну культурно-просвітницьку роботу серед населення  засобами художньої самодіяльності.

У 1929 році профшкола реорганізується в технікум лікарських рослин, який з 1933 року стає всесоюзним. Важливу роль у згуртуванні багатонаціонального студентського колективу  теж відігравала художня самодіяльність.

14 липня 1950 року Розпорядженням Ради Міністрів СРСР № 11/207р Всесоюзний технікум лікарських та ароматичних рослин було реорганізовано в Лубенський лісовий технікум із спеціальностями “Лісове господарство”, “Лісова меліорація”. Художня самодіяльність  набула у навчальному закладі  нового змісту. У технікумі активно діяли  хоровий колектив (80 учасників), домровий оркестр (17 учасників), духовий оркестр (23 учасники), акробатичний, драматичний та гумористичний гуртки. Художніми керівниками творчих колективів були самі студенти та молоді викладачі: Олексій Колодочка, Іван Курдибаха, Юрій Кагамлик, Микола Петренко.

У 1960-70 роках у технікумі проводились цікаві тематичні вечори академічних груп, а потім і навчальних кабінетів. Коли відбувалися  названі заходи, клуб, який тоді діяв у лісовому технікумі, завжди був переповненим студентською молоддю.  Художньою самодіяльністю у навчальному закладі в той час керував гарний музикант  Володимир Тихенко. Переможцям конкурсів художньої самодіяльності надавалися  безкоштовні путівки на екскурсійні подорожі.

У 1976 році новим керівником художньої самодіяльності лісового технікуму стає Віктор Карпець. Ось як згадує про нього колишній заступник директора з навчальної роботи Іван Курдибаха: «І ніхто в той час не міг подумати, який скарб міститься у цьому непоказному юнакові. Створені ним вокально-інструментальний ансамбль «Пори року» та жіночий ансамбль «Суцвіття» дали новий імпульс розвитку художньої самодіяльності… І зараз цей невгамовний, працьовитий фахівець у галузі музики, композиції й співу робить все для вдосконалення як своєї  майстерності,так і своїх вихованців… Я вдячний долі за те, що познайомився  з ним». Це були дійсно нові творчі обрії. Названі мистецькі колективи від часу свого створення і до сьогодні  є постійними лауреатами престижних творчих конкурсів, а талановитий маестро Віктор Карпець продовжує плекати у навчальному закладі  молоді дарування.Звісно, що робота ця нелегка… Із середини 1970-х років понад півтори тисячі талановитих юнаків і дівчатсвоїм вокальним та музичним талантом збагатили творчу скарбницю навчального закладу. Слід згадати про невичерпний ентузіазм Сергія Кондри, Сергія Лисюри, Віктора Космачевського, Володимира Домікана, Анатолія Сулими, Сергія Рябка, Ігоря Толошного, ОлександраСіроуса, СергіяХруля, Петра Бойка, Юрія Литки, Сергія Семенця, Віталія Циганника, Олександра Динника.

Віртуозно грали на клавішних інструментах Катерина Орлова, Павло Попович, Тетяна Миколаєва, Наталія Гриб, Станіслав Озірський, Володимир Пихтін, Володимир Овчаренко, Оксана Жук, Роман Гумен, Сергій Павленко, Сергій Бас, Валентин Миронюк та Сергій Халюк.

Ударні інструменти оживали в руках Василя Болілого, Володимира Любича, Сергія Білова, Володимира Копаніцина, Сергія Палія, Владислава Лесечка, Дмитра Тімошика, Артема Головацького, Сергія Долі, В’ячеслава Ярмоленка, Олександра Вовка.

Зачаровували своїм співом солісти колективу в різні роки Ольга Ремньова, Тетяна та Лідія Бовкун, Катерина Галушка, Анатолій Жежкун, Віталій Мига, Геннадій Андросов, Віка Большакова, Дмитро та Світлана Сердюк, Наталія Качур, Наталія Шуба, Олександр Павленко, Олександр Міркевич, Сергій Ставицький, Антон Миколаєнко, Інна Бабак, Марина Новгородська, Наталія Шуба, Юлія Гоменюк, Валерія Корнієнко, Марина Семенець, Каріна Герасименко, Андрій Ярема, Андрій Горовий, Аліна Роздобудько. Звучала духова музика у виконанні Володимира Бердника, Руслана Піскуна та Сергія Пряжки.

Без управного звукооператора не обходився жоден виступ, тому незамінними в цій справі були Олександр Свириденко, Павло Лещенко, Артур Курінний, Володимир Семенюта, Василь Коломієць, Костянтин Кривуненко, Юрій Кисляк, Юрій Олефір, Максим Пихтін. А справжніми майстрами гумору були Василь Рець та Ігор Устименко.

Окремо слід відзначити, що завдяки старанням художнього керівника Віктора Карпця вже 45 років не лише у стінах технікуму та коледжу, а й за його межами лунає душевна українська пісня, яка достойно конкурує з новомодними  жанрами сучасного музичного мистецтва, котрі як швидко з’являються, так миттєвой зникають.

Без перебільшення «вінцем творчої слави» можна назвати виступ тріо «Суцвіття» (Віктор Карпець, Ольга Ремньова, Тетяна Бовкун (Донець) Лубенського лісового технікуму у передачі  українського телебачення «Від міста до міста» у 1990 році. Прискіплива художня рада названої телепередачі з багатьох музичних колективів Лубенщини обрала співочий колектив  саме нашого навчального закладу.

{videobox} https://

Непомітно линуть роки, ось вже  ХХІ століття крокує планетою.Непрості часи нового буття.І яке б воно не було, але  без людської творчості неможливе… У Лубенському лісотехнічному коледжі продовжує гартуватися мистецький арсенал: пісенний, хореографічний, гумористичний. Талановиті студенти продовжують славні традиції навчального закладу. Понад десять років  славними здобутками радувала лубенців  і не лише їх  команда  КВН коледжу  «Дрозди» - лауреат престижних всеукраїнських та обласних конкурсів  творчої  кмітливої молоді. Художнім керівником названого колективу була Ірина Решетило, колишня заступниця директора з виховної роботи. Традиційно у коледжі проводяться конкурси представлення груп студентів нового набору, які несуть в собі радість, щирість, душевну теплоту. 

В останні роки  дипломами різних ступенів  обласного міжвузівського фестивалю-конкурсу «Студентська весна»  нагороджувалися вокально-інструментальний ансамбль «Пори року» (художній керівник Віктор Олексійович Карпець), жіночий вокальний ансамбль «Суцвіття» (художній керівник Віктор Карпець), зразковий ансамбль фольклорного танцю «Перлина» та зразковий аматорський танцювальний колектив «Водограй», активними учасниками яких є студенти Лубенського лісотехнічного коледжу.

До речі, творчі колективи нашого коледжу мають багату концертну «географію», оскільки впродовж багатьох років підкорювали серця вимогливого глядача Києва, Полтави, Малина, Миргорода, Пирятина, Комсомольська (нині Горішні Плавні), і це далеко не весь перелік. Бурхливими оплесками проводжали наших артистів зі сцен у великих містах та маленьких селах. Без виступів ансамблів «Пори року» та «Суцвіття» не обходилося жодне святкове зібрання в місті.

Творча молодь коледжу не зупиняється на досягнутому. Попереду нові мистецькі звершення, нове натхнення, нові таланти!