ГІРЧИТЬ ЧОРНОБИЛЬ КРІЗЬ РОКИ. ПОМИНАЮЧИ ПОМЕРЛИХ МУСИМО ПАМ’ЯТАТИ І ЖИВИХ

26 квітня виповнюється тридцять чотири роки від ночі, коли о 1 год. 23 хв. на Чорнобильській АЕС сталася техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку атомної станції.

Сучасне покоління має пам’ятати й пишатися подвигом людей, які боролися з наслідками найбільшої в історії людства техногенної катастрофи.

З числа перших, хто долучився до ліквідації, були пожежники і військові. Полтавщина – одна із перших областей, яка отримала наказ призвати на збори військовозобов’язаних і направити на ліквідацію наслідків техногенної катастрофи.

Серед них були і співробітники Лубенського лісового технікуму: Борис Ілащук (2014),  Сергій Козачков, Віталій Адаменко та Валерій Козюра (2019).

Низько схиляємо голови в пам’ять про громадян, які рано пішли з життя через хвороби, пов’язані, зокрема, із виконанням завдань у зоні відчуження.

Трохи фактів:

 На момент вибуху в реакторі знаходилось близько 200 т урану. Було зруйновано обшивку, а через відсутність захисної оболонки більше 60 т радіоактивних речовин піднялись у повітря.

  Сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросімі.

 Пожежа тривала 10 днів і забрала тоді життя 31-ї людини. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня.

 Пожежники, які першими прибули на місце катастрофи, не мали ізолюючих протигазів. Їх просто не попередили про особливості ситуації. У результаті радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи ліквідаторів.

 Кількість людей, що брали участь в гасінні пожежі на ЧАЕС, становила 240 тис. Усі вони отримали високі дози радіації. Однак саме пожежникам вдалось врятувати нас від справді серйозної катастрофи – сильного водневого вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії.

 Одразу після аварії майже 8,5 млн людей були опромінені, близько 155 тис. кв.км територій було забруднено, з них 52 тис. кв.км – сільськогосподарські землі. Реактор продовжував випромінювати радіацію ще 3 тижні, доки його не закидали сумішшю піску, свинцю, глини і бору.

 Уряд СРСР намагався приховати цю трагедію від світу через нав’язливу ідею засекречувати проблеми. Та не вдалося... Наступного дня у Швеції відзначили аномальне підвищення рівня радіації. Так було визначено, що в Україні сталось щось жахливе.

 Перше офіційне повідомлення в СРСР зробили аж 28 квітня під тиском міжнародної спільноти, але і в ньому майже не повідомлялось про масштаби проблеми. Склалось враження, що загрози немає, а проблема локальна. Всі іноземні ЗМІ розповідали про небезпеку, викликану Чорнобильською аварією, а радянські майже нічого про це не говорили. Хоча саме в цей час у всіх містах СРСР готувались паради і демонстрації на честь 1 травня.

 Спочатку евакуацію планували провести 26 квітня, однак уряд СРСР її затримав (можливо, сподівались, що обійдеться). Але це було помилкою. У цей день вітер дув у напрямку Прип’яті, яка знаходилась всього за 4 км від станції.

 Сосновий бір, який знаходився між двома пунктами, перетворився на «Рудий ліс» через вплив радіації. При чому сосна починає гинути при дозі 10 Гр, а людині достатньо всього 4 Гр.

 Після аварії з 30 кілометрової зони відчуження було вивезено 115 тис осіб. Однак, оскільки ураження також охопило землі Росії та Біларусі, сумарна кількість людей, котрі позбулися своїх домівок, сягала 220 тис. осіб.

 Хоча Чорнобильська катастрофа вважається трагедією українською (внаслідок аварії постраждали 12 областей України), офіційні дані свідчать, що 70% радіації отримала Біларусь: постраждала п’ята частина сільськогосподарських територій, а сотні тисяч людей почали хворіти лейкемією та раком щитовидної залози. У біларусів також є зона відчуження, яка сьогодні сягає понад 4 000 км.

 Радіоактивна хмара пішла ще далі та зачепила навіть схід США. Радіоактивні дощі були зафіксовані в Ірландії. Британське міністерство здоров’я повідомляє, що до сьогодні понад 300 ферм мають сліди радіаційного забруднення.

 На ліквідацію наслідків аварії було мобілізовано 600 тисяч осіб з усього Радянського Союзу.

Пам'ятаємо всі уроки Чорнобильської трагедії і зробимо все можливе, щоб подібне не повторились ніколи.

 Олександр Литвиненко, викладач фахових дисциплін. адміністратор сайту;

Використано інформацію із сторінки Товариства лісівників України