«А ВІН ЗНОВУ ЙШОВ. І ДИВИВСЯ ПРЯМО…»

Василь Симоненко… Сонячне ім`я поета палахкотить сяйвом непотьмареної правди.

Знову звучали сторінки його щоденника в супроводі пульсуючої поезії. В актовій залі зібралися першокурсники, щоб почути живе Василеве слово, пройнятися духом його епохи.

Симоненківські читання для нашого закладу стали вже традиційним. Вірші Василя Симоненка прозвучали у виконанні Едуарда Хоменка (група ЛГ-11), Богдана Охріменка, Руслана Цибулі, Івана Хавера (ЛГ-12), Євгенія Болотова та Михайла Космини (ОД-11). Окрасою поетичного дійства стала студентка групи СПГ-11, відмінниця навчання Катерина Григоренко, яка продекламувала ніжну поезію «У душі моїй – місця немає туманам…». А завдяки В`ячеславу Кияниці, студентові групи ОД-11, на сцені ожив образ самого автора потужної лірики, його «окрайці думок» зі сторінок щоденника.

Аліна Козачкова, заступник директора з виховної роботи,

Світлана Корнієнко, викладач української мови та літератури;

фото – Аліни Козачкової