АРХИСТРАТИГ МИХАЇЛ – ПОКРОВИТЕЛЬ МИСЛИВЦІВ ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Існування людей завжди залежало від природи, тому вони намагалися жити з нею у злагоді.
Звідси шанобливе, а часом і запопадливе ставлення до тих, хто світ природи добре знав, до тих, кому підкорялися природні стихії. Багато чого було підвладним земним володарям - князям, воєводам, над іншим владарювали сили небесні.
Мисливство - одне з найдавніших занять українців, чимало світоглядних уявлень і звичаїв наших предків пов’язано саме з ним. Престижним і благородним, як тепер кажуть - елітарним, мисливство вважалось в усі часи. Не цуралась його княгиня Ольга. У «Повчання дітям» Володимира Мономаха (роки життя 1053-1125) читаємо: «Трудився я, походи діючи і лови з тринадцяти літ (...) по сто звірів загонив я і брав (...) ловив коней диких. Два тури на рогах підкидали мене, з конем, олень один мене бив рогами і два лосі - один ногами топтав, а другий рогами бив. Вепр мені на бедрі меча одірвав, ведмідь мені біля коліна пітник укусив, лютий звір скочив до мене на бедра і коня зо мною кинув на землю (...)».
За літописним свідченням князь Данило Галицький 1225-го року «...єдучи до Грубешова, і убя вепрев шесть, сам же уби і рогатиною три, а три отроци єго, і вдаст мяса воям на путь».
За І.Нечуєм-Левицьким (Світогляд українського народу, К., 1992) у праукраїнців узагальненим образом Бога був бог Громовик, він вважався повелителем грому і блискавки, вшановувався і як бог-воїн, і як бог-пастух, і як бог-хлібороб, і як бог-ловчий.
Міфологічний зміст образу Громовика - предмет окремої розмови, в даному разі говоритимемо тільки про ловецтво. На лови їздить Громовик з хортами і соколами. Коня пускає в поле, хортів у ліс, соколів на озеро. В колядках зазначається що кінь повернувся і стадо привів (коней), хорти привели куницю (ну і ну!), а соколи принесли рибу (і тут якась неточність). Сам Громовик ганяється тим часом за якимось дивним звіром - туром-оленем з дев’ятьма рогами, потім прицілюється в сокола на якомусь дивному дереві, звір дає йому свої роги, сокіл обіцяє стати в пригоді. Далі бог перевтілюється у княжича, братам дає куну в дереві, а собі бере панну в теремі. Останнє до ловецтва відношення вже не має.
Мисливці-християни своїм покровителем, оборонцем і суддею вважають святого Архистратига Михаїла, день якого відзначається 21 листопада. В народній уяві Архистратиг Михаїл - мужній лицар, який перемагає усі темні сили нашої землі. До речі, цей святий вважається патроном Києва, на стародавньому гербі української столиці він зображений у відповідному обладунку і з мечем.
Після вдалого полювання мисливці розкладають вогнище, розповідають біля нього цікаві історії, зокрема легенди і перекази про святого свого покровителя, про зустрічі з ним. Найпоширеніший переказ: найкраща рушниця та, яка побувала в руках святого Михаїла. Архистратиг ніби-то об’являється і запитує у мисливця: «Що ти, чоловіче добрий, хочеш за добрі лови?» Треба не розгубитися і просити: «Міняймося, святий воїне, рушницями!».
Колись 21 листопада мисливці йшли до церкви і перед образом святого Архистратига ставили свічку.
Існує дуже поширений переказ про чорта, який намагався сховатися від архистратига Михаїла. Щоб урятувати, чорт почав називати предмети, за якими Михайло не дістав би його. Серед можливих варіантів він називав навіть людину, але архистратиг Михайло сказав, що в цьому разі людину він уб'є та дасть їй царство небесне, а чортові все одно — непереливки! Так чорт перелічив геть усі предмети, під якими міг би сховатися, аби Бог його не дістав, а про кущ ліщини забув. Тож мисливці радять під час бурі в лісі ховатися під ліщиною, оскільки там грім не вб'є.
Є народна ініціатива - започаткувати 21 листопада поки що НАРОДНЕ свято - День Мисливця!
21 листопада часто випадає перший сніг, тому й прикмета: “Михайло на білому коні приїхав”.
Народні прикмети:
Якщо цього дня сніг буде мокрим, то майбутній урожай буде хорошим.
Якщо стоятимуть густі тумани, то така погода протримається до зимового Миколая.
Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна.
Якщо Михайло дощем служить - добру й суху весну ворожить.
Іній - на великі сніги, а туман - на відлигу.
Якщо відлига - не жди санного шляху до Миколи.
Як на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня.
День на Михайла похмурий і на деревах іній - до хорошого врожаю.
Від Михайла зима морози кує.
Як Михайло закує, то Микола не розкує.
Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна й красна.
Олександр Литвиненко, викладач фахових дисциплін, редактор сайту,
Ігор Кублінський, викладач фахових дисциплін;
Використано матеріали з роботи професора кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України Володимира Бондаренка «Покровителі мисливства»
та сайту «Українські традиції»