22 червня згадуємо всіх, кого торкнулися війни за незалежність та суверенітет нашого народу. Насамперед, ця дата присвячена пам'яті тих, хто героїчно змагався з нацизмом у роки Другої світової війни. У цей день в 1941 році, не зважаючи на угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та військово-економічну співпрацю із СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини вздовж всієї лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Німецько-радянська війна тривала до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали самими масштабними у воєнній історії.
Україна не лише серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу зазнала найбільших втрат за роки тієї війни.
У Другій світовій війні українці понесли людські втрати більші, ніж Велика Британія, Канада, США і Франція разом узяті. За різними оцінками, в нашій країні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни перетворилося понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.
День пам’яті засновано указом президента України № 1245/2000 від 17 листопада 2000 року, також Верховна Рада запровадила всеукраїнську хвилину мовчання у цей день.
На превеликий жаль, трагедія, про яку йде мова, не стала останньою для України, і вже у 21-му столітті, подібно до нацистів, на Україну здійснили напад імперські рашисти, принісши із собою горе та руйнування. Наш народ і його армія жертовно боронять сьогодні не лише власну державність а й європейську цивілізацію.
Пам’ятаймо мужніх захисників! Слава українським героям!
Сергій Омельченко, викладач історії коледжу