ЛУБЕНСЬКИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

        Офіційний веб-сайт навчального закладу

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4

2009-06-09 

ПОДОРОЖ ДО ШАЦЬКИХ ОЗЕР - ПЕРЛИНИ ЄВРОПИ

Студенти групи ЛГ-33 разом зі своїм класним керівником Литвиненком О.М. та керівником фізвиховання Карпенком О.І. вирішили розширити свої знання про природу та лісовий фонд України і побували з 5 по 7 червня в мальовничому краї Західного Полісся – Шацьких озерах.

Ліси та болота – типові екосистеми для регіону Полісся. А от наявність озер, а тим більше великого озерного комплексу – це специфіка Західного Полісся, і зокрема – Шацького поозер’я. Озера цього краю своєрідні за характером утворення, розвитку і сучасного стану водойм, а узагальнююча їх назва – «Шацькі» – походить від селища міського типу Шацьк, що розкинулося серед міжозерної рівнини, фактично на перехресті автотраси, що веде зі Львова до Бреста. Назва ця стала тепер широковживаною по всій Україні і повністю виправдовує своє значення, бо тлумачиться «Шацьк» у топонімічних словниках як «гарне місце» і співзвучна слову «ошатність». І тому газети, рекламуючи найкращі місця для літнього відпочинку, як правило, вказують – «Крим, Карпати, Шацькі озера...».

Відпочивати в Шацьку приємно та зручно. В будь-яку пору року тут можна знайти щось цікаве для проведення часу. Звичайно, найбільшою цінністю тут є Шацькі озера, які по-своєму гарні цілий рік. Тиша, спокій, широкі плеса блакитних озер, чисте повітря хвойних лісів заряджають енергією і змивають щоденні турботи. Кришталево-чиста вода Світязя та Пісочного приваблює людей з усіх куточків України. Тут справді добре.

Шацькі озера - група з понад 30 озер у північно-західній частині Шацького району Волинської області, у межиріччі річок Прип'яті й Західного Бугу. Шацькі озера розташовані серед лісових масивів, де розкинулися санаторії і табори відпочинку. Для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер у 1983 році створено Шацький національний природний парк (площа 48977 га). Територія, на якій розташовані озера, називається Шацьким поозер'ям. Найбільші з Шацьких озер - Світязь (пл. 27,5 км2, його називають українським Байкалом), Пулемецьке (пл. 16,3 км2), Луки (пл. 6,8 км2), Люцимир (пл. 4,3 км2), Остров'янське озеро (пл. 2,5 км2), Кримне (пл. 1,44 км2), Пісочне (пл. 1,86 км2) та ін.

Водяться вугор, окунь, плітка, щука, лин, лящ, карась, короп, сом, в'юн, є акліматизовані види (наприклад, в озерах Світязі, Пулемецькому й Кримному - канадський сом, у Пісочному - форелеокунь, у Пулемецькому - чудський сиг, у Люцимирі і Чорному Великому озері - судак і сазан амурський). В окремих озерах водяться раки.

І, звичайно, у Шацькому національному парку можна посмакувати чорницями, назбирати грибів, покупатися у чистій кришталевій воді, а також провести цікаві природничі дослідження, і просто відпочити із друзями чи батьками, поринувши у світ Лісу та Озер.

Вивчаючи природу Шацького Полісся, почули ми одну із легенд про озеро Світязь. Колись замість озера був замок. Його господар разом з військом допомагав боронитися сусідові, а свій замок лишив без охорони. Вороги скористалися цією ситуацією і оточили замок. Донька господаря почала благати Небо, щоб замок і незахищені мешканці його не дісталися нікому. Тоді земля поглинула твердиню. Замість неї з’явилося озеро, на берегах якого росли дивної краси квіти. Розлючені вороги почали рвати ці квіти, але одразу їх настигала страшна смерть.

Відвідали ми і Шацький лісовий коледж ім. В.В. Сулька, де ознайомилися з його навчальною базою. А зупинилися ми на озері Пісочне, на базі Навчально-наукової лісоекологічної лабораторії «Шацьк» Національного лісотехнічного університету України (м. Львів), на якій нас гостинно прийняли на відпочинок, ми змогли зіграти товариський матч з волейболу разом із студентами НЛТУ України, які саме там проходили навчальну практику. Побували ми і на найбільшому озері Світязь.

Все таки правильно співають: « …у природи нема поганої погоди». І незважаючи на те, що Волинь нас зустріла дощем, ми не засмутилися. Адже потрапили до справжньої «Мекки» – озера Світязь. «Я хочу на озеро Світязь, в туман таємничих лісів. Воно мені виникло звідкись, у нього сто сот голосів. Воно мені світить і світить, таке воно в світі   одне», - оспівувала озеро у своїх віршах Ліна Костенко. Захоплювався Світязем і Адам Міцкевич, який часто бродив вздовж його берегів, і свої враження теж закарбував у поезії.

Студентам така поїздка запам’ятається надовго. Море позитивних емоцій, яскравих фотографій та веселих спогадів залишилось в їхній пам’яті. Поверталися додому втомлені та щасливі. Недарма кажуть, що студентські роки – найкраща пора!


Олександр Литвиненко, класний керівник групи ЛГ-33;

фото -учасників подорожі

Меню

Лічильник

Сьогодні167
Вчора374
За тиждень1556
За місяць5374
Всього402237
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Авторизация